Досліджено становлення та діяльність Дорадчих з'їздів інженерів служби колії російських залізниць. Визначено процес становлення з'їздів як наукових інституцій та охарактеризовано основні методологічні принципи їх наукової діяльності. Висвітлено наукову працю членів з'їздів, вказано на основні напрями досліджень вчених, наукова творчість яких відповідає назрілим потребам перебудови науки та техніки, колії та колійного господарства, і яка підпорядкована розв'язанню найголовніших соціально-наукових завдань.

Проаналізовано життя та діяльність Ползунова Івана Івановича [1728, Єкатеринбург - 16(27).5.1766, Барнаул], видатного російського теплотехніка, одного з винахідників теплового двигуна, творця першої в Росії паросилової установки. У 1742 році, після закінчення першої російської гірничозаводської школи в Єкатеринбурзі став "механічним учнем" у головного механіка уральських заводів М. Бахарєва. З 1748 року працював у Барнаулі техніком з обліку металу, що виплавлявся. У 1750 році став унтер-шихт-мейстером. У бібліотеці Барнаульського заводу познайомився з працями М. В. Ломоносова, вивчив облаштування паронасосних установок. У 1763 році І. І. Ползунов, розробив проект парового двигуна потужністю 1.8 к.с. - першого у світі двоциліндрового двигуна з об'єднанням роботи циліндрів на один загальний вал, тобто двигуна, універсального за своїм технічним застосуванням. Президент Бергколегії І. О. Шлаттер відзначив, що проект Ползунова "за новий винахід почесть повинна", але не оцінив достоїнств двигуна і запропонував на підставі європейського досвіду об'єднати новий двигун з водяними колесами. І. І. Ползунов спроектував нову установку для приводу повітродувного хутра плавильних печей. Установка з рекордною на той час потужністю у 32 к.с. уперше в техніці заводського виробництва дозволила повністю відмовитися від водяних коліс. Оригінальність установки Ползунова була оцінена російським вченим-природознавцем Е. Г. Лаксманом, що відвідав Барнаул у 1765 році. Він написав, що Ползунов - "людина, що робить честь своїй Вітчизні. Він будує тепер вогняну машину, зовсім відмінну від угорської і англійської". За тиждень до пробного пуску машини І. І. Ползунов, не витримавши напруженої праці, помер від сухот.

Зазначено, що Олександр Парфенійович Бородін - інженер шляхів сполучення, один з основоположників паровозобудування в Російській імперії, професор. У 1879 році організував на Південно-Західних залізницях першу у країні лабораторію палива, води і змащування. У 1880 - 1882 роках створив на базі Київських залізничних майстерень першу у світі паровозну лабораторію. Разом з Л. М. Леві розробив методику стаціонарних випробовувань паровозів. У 1885 році згідно проекту О. П. Бородіна побудовано перший паровоз тандем-компаунд. О. П. Бородін є засновником і редактором журналу "Инженер" (1882, Київ), з 1889 - головний редактор журналу. Російське технічне товариство заснувало Золоту медаль ім. О. П. Бородіна за кращий винахід і дослідження в галузі залізничного транспорту. Здійснено аналіз наукового доробку О. П. Бородіна в галузі залізничного транспорту. Зроблено висновок, що О. П. Бородін вирішив низку завдань в галузі теплотехнічних випробувань парової машини паровоза. Він довів, що паровоз є не тільки теплосиловим, але і тяговим агрегатом. Все це змушувало його перейти від теплотехнічних досліджень паровозів до тягових і до тягово-теплотехнічних узагальнень.

Гриневецький Василь Гнатович (1871 - 1919) - вчений у сфері теплотехніки, професор (1900). Вперше у світі зробив тепловий розрахунок двигуна внутрішнього згоряння (1907); запропонував закінчену схему теплового розрахунку котлоагрегату, розробив теорію робочого процесу парової машини, створив проекти комбінованих теплосилових пристроїв (установок) У 1909 р. за проектом В. Г. Гриневецького було збудовано двохтактний двигун внутрішнього згоряння подвійного розширення для тепловозу. У наукових працях В. Г. Гриневецького дається правильна оцінка значення тепловозної тяги, накреслені шляхи конструювання тепловозів. Зроблено висновок, що В. Г. Гриневецький вирішив низку завдань в галузі теплотехнічних випробовувань парової машини. Першими кроками молодого вченого у цьому напряму було проектування машин, особливо багато уваги він присвятив питанням термодинаміки. Потрібно зазначити, що протягом усього його творчого життя сфера його наукових інтересів полягала в дослідженні робочих процесів парових машин і двигунів внутрішнього згорання. Займаючись питаннями проектування парових машин, вчений підкреслював, що в наукових колах багато уваги приділялось їх конструкціям і відносно мало фізичним процесам всередині них. Формуючись як молода наукова особистість, власні наукові дослідження він розпочав спочатку у сфері проектування парових машин, а вже тільки згодом перейшов до теплотехнічних процесів.